Листопад 2023. Життя в окупованому Криму у ході контрнаступу стає все важчим: над півостровом літають все більше ракет, чоловіків мобілізовують, а по тих, кому не подобається Росія, приходить поліція. Окупаційна влада не облаштує укриття на тлі постійних обстрілів, натомість судить кримчан за українські пісні. Жителька півострова Олена (ім’я змінено з питань безпеки) погодилася ексклюзивно для «Почутої» розповісти, за що має справу «по дискредитації армії РФ», чому її брат пішов воювати проти України і як вона готується до бойових дій на півострові.
Крим, повітряна тривога!
Уже понад місяць як у Криму виють сирени: місцева влада нарешті попереджає жителів про ракетну загрозу. Гримить на півострові ледь не щодня. І це — не на жарт лякає кримчан. «Дуже панікують. Люди в шоці, всі шукають адреси бомбосховищ», — так описала Олена один з днів повітряної атаки.
Ракети над головою, та ховатися ніде: поодинокі відчинені укриття взагалі не облаштовані, пояснює дівчина:
«Я живу в в багатоповерхівці, у нас коло кожних дверей під’їзду є маленькі дверцята і на них написано “укриття”, а насправді там просто захланний гараж сусідів. Якщо щось відбудеться, на нас все одно, укриття просто для галочки».
Російська влада відкрито заявляє: облаштовувати укриття в Криму не збираються. «Упорядкувати так усі тимчасові укриття неможливо, на це потрібні мільярди», — попередив севастопольців губернатор Развожаєв.
У Севастополі не раз вибивало вікна ударною хвилею, однак від атак не страждають цивільні, переконує Олена: «Навіть люди проросійських поглядів кажуть, що хлопці [українські військові] дуже ювелірно працюють, тобто ніколи нікого не зачеплять».
Як готуються до визволення Криму росіяни
Військову техніку, зокрема комплекси ППО, загарбники розміщують у житлових зонах. «Я часто буваю в Джанкої у родичів, там дуже багато військових баз по дорозі, там дуже багато техніки і вона вся в камуфляжах», — ділиться Олена. Та заховати від партизанів не вдається: українці з Криму слідкують за військовими об’єктами і допомагають ЗСУ їх нищити. Згадаймо, бодай, удар по штабу Чорноморського флоту РФ, який допомогли навести севастопольці.
Фото: «АТЕШ»
Чи не нахабніше у Криму ведуть себе російські військові. Їх на півострові щораз більше, каже дівчина: «Вони повсюду і вони вже насправді сильно набридли. Я раніше працювала в ресторані і до нас щодня приходили п’яні морди, якщо ти їм щось не те скажеш, вони казали: “Я взагалі-то за тебе воюю на спеціальній військовій операції!” Доводиться це терпіти».
Чому кримчани йдуть воювати проти України
Минулого року до армії РФ пішов двоюрідний брат Олени. 21-річного хлопця змусили укласти контракт й одразу відправили на передову.
«Як мені пояснили, він не міг відмовитися, але я впевнена, що це не так, я впевнена, що міг. Минулої осені з ним зник зв’язок. Дядькові сказали, що треба заплатити 300 тисяч, щоб його син потрапив у список на обмін. Він заплатив. У кінці грудня дядькові повідомили, що його син з жовтня лежить в Ростові”. Тобто вони навіть тут умудрились заробити, це було просто страшно», — зітхає дівчина.
Тепер Олена хвилюється, щоб окупанти не забрали її іншого брата: попри обіцянки не мобілізувати кримчан, на початку жовтня окупаційна влада Севастополя заявила про осінній призов. Поповнити лави армії РФ мають щонайменше 500 жителів міста. Тих, хто відмовляється брати повістку чи не з’являється до військкомату, спочатку за це штрафують, а потім все ж забирають на фронт. До військкоматів часто забирають силоміць, а потім, шантажуючи, змушують підписати пусті документи, каже Олена. Та є й ті, хто самотужки рушає в Україну на вірну смерть. І керує ними не патріотизм, а гроші, підкреслює дівчина:
«Я спілкувалася з одним чоловіком, в нього двоє дітей, я його питаю: “Саша для чого це тобі?” — “Для дітей, ну хоч якісь гроші”. Я кажу: “А якщо уб’ють?” — “Ну нічого, дітям залишиться”. Це було жахливо».
«Дело по дискредитации армии РФ»
«У жовтні минулоріч в інстаграмі я виставила фото і під ним був український вірш. Я розповідала на своїй сторінці, що війна — це погано. Я питала, чому вони виправдовують дії цієї людини [Путіна]. Хтось зробив запис екрану, і виставив це в групу ВКонтакті з коментарем: “Жителька району відкрито дискредитує дії президента, прошу вжити заходів”.
Наступного ранку дівчину з роботи забрали у відділок поліції, а потім — в окупаційне «МВД».. Поліцейські допитали Олену та зізналися: таких, як вона, у Криму — безліч.
Наступного дня відбувся суд. Дівчину визнали винною в «дискредитації» Збройних сил РФ. Їй виписали штраф. Окупанти виставили камери та продиктували слова «покаяння», які кримська татарка мусила повторити. Та попри покарання, про сміливий вчинок Олена не шкодує:
«Мені важливо було дати знати, що в нас багато людей проукраїнських. Це правда, вони просто сидять дуже тихо, чесно. Нам просто роти сильно позакривали. Зараз за будь-який натяк на інакодумство людей швидко беруть в оборот і змушують замовкнути».
«Буде складніше, ніж у 2014 році»
«Батьки в мене дуже проукраїнських поглядів, вони, звичайно не можуть про це відкрито говорити, тільки в колі сім’ї, — каже дівчина. — Ми говоримо про те, що все одно нас скоро визволять. На жаль, ці розмови проходять з сім’єю, чи близькими друзями в тихій кімнаті, без телефону».
Але чекають Україну далеко не всі, пояснює дівчина. За десять років окупації зросіянилося багато проукраїнських. Та навіть коли останній росіянин покине півострів, життя у Криму раєм не буде, переконує співрозмовниця:
«Це буде все дуже складно, складніше, ніж в 2014-ому році. Для мене найважливіше, коли це все зміниться, — визволитися від проросійських людей. Я думаю, диверсії все рівно будуть».
Раптом небезпека нависне над Оленою, дівчина знає, що робити: «Якщо щось в мене є план: я тікаю в гори. В мене сім’я живе біля гори і якщо щось, якщо кудись, то я в глибину лісу».
Оксана Паращак