\x3Cfigcaption class=\"wp-element-caption\">Список контактів для допомоги в обранні закладів загальної середньої освіти для продовження навчання\x3Cbr>Джерело: МОН\x3C/figcaption>\x3C/figure>\n\x3C!-- /wp:image -->\n\n\x3C!-- wp:heading -->\n\x3Ch2 class=\"wp-block-heading\">Загальні правила безпеки для навчання за українською програмою\x3C/h2>\n\x3C!-- /wp:heading -->\n\n\x3C!-- wp:list -->\n\x3Cul>\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Не розповідайте нікому, що ваша дитина потайки здобуває не російську освіту. Окупанти не дадуть вам спокою та можуть силоміць забрати школяра/ку до свого навчального закладу.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Навряд чи вдасться не відвідувати уроки від росіян. Удень доведеться водити дитину в школу, а ввечері вже проводити бажані заняття дистанційно.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Підготуйте школяра/ку морально: розповідайте з обережністю, що не варто дослухатися до всього, що говорить російський вчитель/ка, що треба мати свій розум; привчайте до критичного мислення.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Попередьте дитину, що небезпечно говорити з однокласниками про те, що вона навчається у двох школах.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Зачиняйте вікна, двері, штори під час занять дитини вдома.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Видаляйте фото- та відеоматеріали провокаційного характеру, а написані конспекти зберігайте в недоступному секретному місці.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\x3C/ul>\n\x3C!-- /wp:list -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>\x3Cmark style=\"background-color:rgba(0, 0, 0, 0)\" class=\"has-inline-color has-cyan-bluish-gray-color\">Фото з відкритих джерел\x3C/mark>\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->",Title:"Освіта в окупації: як відправити дитину в українську школу",status:"published",Slug:"osvita-v-okupatsii-iak-vidpravyty-dytynu-v-ukrainsku-shkolu",SEO:"1fe72939-56e6-41db-aa55-b12256c4a875",TipCategory:"7d1a3309-136d-4e72-8f64-fb1822d2eaa7",MainImage:"e2b25ff9-7e9f-49c6-aba6-c7b12da31e5e",Author:"4abe3c9c-e51c-43a7-b58a-d2d4e7cfeddc",PublishingDate:null,DateCreated:"2024-04-07T15:38:49",IsInFooter:1,footerTipsSort:null},$R[12]={id:"25830926-2912-4512-a402-23ea5126eda1",MainContent:"\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>\x3Cstrong>Що частіше жителі тимчасово окупованих територій виступають проти російського режиму, то більше загарбники територизують активістів. Спійманого за поширенням української символіки чи учасника «диверсії» проти окупантів можуть заарештувати, оштрафувати або ж навіть забрати в полон. За інформацією \x3Ca href=\"http://t.me/pochuta_media/397\">Запорізької ОВА\x3C/a>, нині офіційно 1200 мешканців регіону перебувають у неволі.\x3C/strong>\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Якщо ви довго не можете зв'язатися з рідною людиною на ТОТ і думаєте, що вона потрапила в полон — потрібно негайно діяти. Як шукати зниклого — читайте в матеріалі «Почутої». \x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:heading -->\n\x3Ch2 class=\"wp-block-heading\">\x3Cstrong>Повідомте про зникнення людини\x3C/strong>\x3C/h2>\n\x3C!-- /wp:heading -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Якщо вам відомо, що окупанти викрали людину, негайно повідомляйте в такі організації: \x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:list -->\n\x3Cul>\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>гаряча лінія Нацполіції з пошуку зниклих чи загиблих 0800-21-21-51 та 089- 420-18-67;\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Національне інформаційне бюро при Мінреінтеграції 1648 та 044-287-81-65;\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Уповноважений з прав людини: 0800-50-17-20;\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Моніторингова місія ООН з прав людини ohchr-hrmmu@un.org,\x3Cbr>Telegram: @ohchr_hrmmu (лише для повідомлень),\x3Cbr>Viber: +38 050-374-67-08 (лише для повідомлень);\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Міжнародний Комітет Червоного Хреста:\x3Cbr>гаряча лінія: 0800-30-01-55,\x3Cbr>служба розшуку: 096-304-43-75, 066-250-99-57.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\x3C/ul>\n\x3C!-- /wp:list -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Обов’язково треба зафіксувати полон рідного або втрату зв’язку з ним у \x3Ca href=\"https://koordshtab.org/\">Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими\x3C/a>. Зробити це можна за номером: +380954127424 (консультаційна лінія працює з понеділка до п'ятниці з 10:00 до 16:00). \x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:heading -->\n\x3Ch2 class=\"wp-block-heading\">\x3Cstrong>Зверніться до найближчого відділку поліції\x3C/strong>\x3C/h2>\n\x3C!-- /wp:heading -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Якщо ви перебуваєте на вільній території України, прийдіть до відділку поліції. Повідомте, скільки людей, за яких обставин і коли стали цивільними заручниками. \x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Простежте, щоб поліціянти відкрили провадження за ст. 438 КК України.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Згодом до вас мають приїхати представники Служби безпеки України для уточнення питань у справі. Ви також можете звернутися до них особисто.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:heading -->\n\x3Ch2 class=\"wp-block-heading\">\x3Cstrong>Завітайте до СБУ\x3C/strong>\x3C/h2>\n\x3C!-- /wp:heading -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Звернутися можна до обласного відділку, проте найкраще — до центрального управління СБУ в Києві (вул. Володимирська, 33).\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>До СБУ треба йти з документами, що засвідчують вашу особу (паспорт) та підтверджують родинні стосунки зі зниклою особою (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження тощо). Якщо відсутні документи, які підтверджують родинні зв'язки, необхідно звернутися до суду з поданням про встановлення родинних стосунків.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Черговий слідчий прийме вашу заяву в громадській приймальні або вас супроводять до його кабінету. Необхідно повідомити наявну інформацію про те, що рідний став цивільним заручником. За можливості, надайте також номер телефону, з якого телефонувала зникла людина, розкадровку відео, де була помічена, фото, скріни постів із чатів у месенджерах тощо.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Після цього між заявником та СБУ підписується протокол про нерозголошення та протокол про опитування. Ви отримаєте номер справи та контакти слідчого, який її буде вести, для оперативного обміну інформацією.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:heading -->\n\x3Ch2 class=\"wp-block-heading\">Додаткові дії\x3C/h2>\n\x3C!-- /wp:heading -->\n\n\x3C!-- wp:list -->\n\x3Cul>\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Із допомогою юриста зверніться до\x3Ca href=\"https://blogs.icrc.org/ua/contacts/\"> Міжнародного комітету Червоного Хреста \x3C/a>(МКХЧ) з вимогою направити гуманітарну допомогу чи забезпечити звʼязок із полоненим рідним. Рекомендовано складати звернення на папері і відправляти його з території Європи до головного офісу в Женеві.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>\x3Cstrong>Після реалізації всіх попередніх кроків необхідно звернутися до Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. \x3C/strong>Контакти: 0800-33-92-47 та 095-896-04-21.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Можна звернутися з заявою і до \x3Cstrong>міжнародних інституцій\x3C/strong>. Спільно з юристом складіть лист до Комітету з прав людини ООН. \x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Якщо вам потрібна допомога з контактами юристів, звернутися за допомогою можна до волонтерської організації «ЄвромайданSOS» за адресою \x3Ca href=\"mailto:evromaidansos@gmail.com\">evromaidansos@gmail.com\x3C/a>. \x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\x3C/ul>\n\x3C!-- /wp:list -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Також вам можуть допомогти зафіксувати зникнення рідного. Для цього родичам полоненого слід заповнити спеціальну \x3Ca href=\"https://forms.gle/SF7ZJkiz8dcSZ7Bm8\">форму\x3C/a> від Центру громадянських свобод.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Матеріал створено на основі рекомендацій проєкту \x3Ca href=\"https://ccl.org.ua/tools/mapa-nasylnyczkyh-znyknen-v-ukrayini/\">Prisoners Voice\x3C/a>. \x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>\x3Cmark style=\"background-color:rgba(0, 0, 0, 0)\" class=\"has-inline-color has-cyan-bluish-gray-color\">Фото: Freepik\x3C/mark>\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->",Title:"Рідна людина потрапила в полон на ТОТ: куди звертатися?",status:"published",Slug:"ridna-liudyna-potrapyla-v-polon-na-tot-kudy-zvertatys",SEO:"62c60bdb-85b2-4261-bb20-046ab1e6a0fb",TipCategory:"576f191a-b2ac-4815-ad34-85a2b3825340",MainImage:"d8b82d38-3e3e-4173-824d-551e1c590e22",Author:"d62c9f96-28aa-4cef-a47c-18092cfed83b",PublishingDate:null,DateCreated:"2024-03-16T20:25:59",IsInFooter:1,footerTipsSort:null},$R[13]={id:"11cc9802-cd1c-412f-b258-08dc5f2be30e",MainContent:"\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>\x3Cstrong>Доки триває підпільна боротьба на окупованих Росією територіях, ворог знає: він тут непроханий гість. День за днем партизани поширюють патріотичні листівки, знищують техніку ворога, а то й ліквідовують росіян. Боротьба в підпіллі неабияк докучає ворогу, тому є небезпечною. Та, попри ризики, такі дії неабияк наближають українські війська до нині захоплених міст. Яким способом можна шкодити загарбникам — у порадах «Почутої»\x3C/strong>.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:heading -->\n\x3Ch2 class=\"wp-block-heading\">\x3Cstrong>Ненасильницький спротив\x3C/strong>\x3C/h2>\n\x3C!-- /wp:heading -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Чинять спротив можна не лише зі збоєю в руках, а й також шляхом розповсюдження листівок, газет; спотворення російської символіки тощо. Хоча така діяльність не загрожує безпосередньо життю окупантів, вона суттєво заважає їм насаджувати на українських землях пропагандистські наративи й провадити культурну асиміляцію. Долучитися до громадянського спротиву можна так:\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:list -->\n\x3Cul>\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>За можливості документуйте злочини окупантів, дотримуючись загальних правил, прописаних вище. Повідомити про них можна анонімно в наш\x3Ca href=\"https://t.me/pochuta_bot\"> чат-бот\x3C/a>.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Пишіть привітання, листівки, жарти проти путінського режиму та разом із іншими розповсюджуйте їх містом так, щоб вас не помітили інші.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Робіть написи на російських банкнотах. Важко буде вказати, що це зробили саме ви, адже купюру тримають у руках тисячі людей.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Здійснюйте атаки на інформаційні ресурси ворога: надсилайте скарги на конент, облікові записи, перенавантажуйте сторінки, щоб вивести з ладу системи окупантів.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Паліть російську літературу.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\x3C/ul>\n\x3C!-- /wp:list -->\n\n\x3C!-- wp:heading -->\n\x3Ch2 class=\"wp-block-heading\">\x3Cstrong>Насильницький опір\x3C/strong>\x3C/h2>\n\x3C!-- /wp:heading -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Цей тип спротиву вимагає більше фізичних зусиль, застосування зброї, утримання вдома небезпечних речей тощо. Члени такого типу підпілля зазвичай діють у межах великої організації, де обов'язково мають пройти належні навчання та підготовку. Пам'ятаючи про загальні правила безпеки, партизани, зокрема, можуть:\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:list -->\n\x3Cul>\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>вчиняти пожежі в тих будівлях, де ви впевнені, що перебувають окупанти, або вони є стратегічно важливими для них об'єктами. Це можуть бути склади чи заводи з війською технікою, зброєю, легкозаймистими речовинами. Якщо є можливість, зробіть так, щоб пожежа почалася після того, як ви покинете місце диверсії;\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>лишити наніч увімкнену газову плиту поряд зі свічкою у будівлі, де працюють або проживають окупанти. Через певний час газ вибухне. Такі дії можна класифікувати як випадковість та неуважність самих росіян.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>перешкоджати проїзду російської військової та цивільної техніки. Для цього проколюйте шини, розкидуйте на дорогах скло.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\x3C/ul>\n\x3C!-- /wp:list -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>\x3Cstrong>Наша редакція не рекомендує брати участь у насильницькому спротиві без кураторства українських військових. Такі самодіяння можуть коштувати вам життя.\x3C/strong>\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:heading -->\n\x3Ch2 class=\"wp-block-heading\">\x3Cstrong>Інші способи боротьби в підпіллі\x3C/strong>\x3C/h2>\n\x3C!-- /wp:heading -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Чинити громадянський спротив іноді можна навіть без приналежності до конкретної організації. Наприклад, ось так:\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:list -->\n\x3Cul>\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>вкажіть окупантам неправильний напрямок, якщо вони запитають поради. Якщо ви водій, пропускайте зупинки, розряджайте акумулятори в автомобілях на стоянках, до яких маєте доступ;\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>допоможіть рухам опору, надаючи їм житло, їжу, одяг і медикаменти;\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>електрики можуть вимикати світло та опалення під час важливих нарад та зустрічей росіян, створювати короткі замикання.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>якщо ви продавець, у магазині можете віддати окупантам прострочені продукти;\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>труїть окупантів їжею: пригостіть пиріжками або напоєм з отрутою. Детально про це ми \x3Ca href=\"https://t.me/pochuta_media/155\">\x3Cstrong>писали\x3C/strong>\x3C/a>\x3Cstrong> раніше\x3C/strong>.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\x3C/ul>\n\x3C!-- /wp:list -->\n\n\x3C!-- wp:heading -->\n\x3Ch2 class=\"wp-block-heading\">\x3Cstrong>\x3Cstrong>\x3Cstrong>Як долучитися до рухів опору\x3C/strong>\x3C/strong>\x3C/strong>\x3C/h2>\n\x3C!-- /wp:heading -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Бажаєте допомагати Україні? Напишіть у чат-бот\x3Ca href=\"https://pochuta.media/\"> «Почутої»\x3C/a>. Ми допоможемо вам долучитися до руху опору з будь-якого окупованого міста чи села.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>\x3Cmark style=\"background-color:rgba(0, 0, 0, 0)\" class=\"has-inline-color has-cyan-bluish-gray-color\">Фото: Freepik\x3C/mark>\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->",Title:"Як стати партизаном: способи боротьби в підпіллі",status:"published",Slug:"iak-staty-partyzanom-sposoby-borotby-v-pidpilli",SEO:"a7f04d21-0fab-4113-ad7d-76e3f5c00644",TipCategory:"5dc8e07d-b385-4a49-8463-3345f45ad4e9",MainImage:"894bda7a-1bda-4665-bc8d-b0e6a50018a2",Author:"4abe3c9c-e51c-43a7-b58a-d2d4e7cfeddc",PublishingDate:null,DateCreated:"2024-02-28T21:02:39",IsInFooter:1,footerTipsSort:null}],FooterPrimarySourceArticles:$R[14]=[$R[15]={id:"9148be26-593c-4230-a4bc-1300b48ff158",status:"published",MainImage:"07991f34-5049-42ef-b26c-6271ff5c57c6",Title:"«Краще загину на війні, ніж під тортурами ФСБ», — житель Харцизька про життя і опір в окупації",Slug:"zhytel-khartsyzka-pro-zhyttya-i-opir-v-okupatsiyi",MainContent:"\x3Cp dir=\"ltr\">\x3Cstrong>50-тисячне місто металургів і машинобудівників на схід від Донецька. Місто, де розквітає промисловість, а місцеві жителі не знають про бідність. Таким був Харцизьк до приходу росії. У 2014-му окупанти захопили місто без жодного пострілу. Зупинилася робота заводів, натомість швидко набрала обертів російська пропаганда. Місто, що розвивалося, з роками стало осередком застою, безробіття і страху. \x3C/strong>\x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">\x3Cstrong>9 липня 2022 року в тиловому Харцизьку пролунав гучний вибух. У місті піднявся стовп вогню. То палав склад з боєкомплектом армії рф. Про те, що туди «прилетить», на Донеччині знала одна людина — 21-річний Саша. Він заздалегідь передав координати складу українським військовим. \x3C/strong>\x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">\x3Cstrong>З того часу, попри ризики опинитися «на підвалі», хлопець активно передає СБУ інформацію про ворога. Мрія Саші — одягнути піксель і взяти українську зброю. Про своє життя й боротьбу юнак анонімно розповів «Почутим».\x3C/strong>\x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">\x3Cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"https://cms.pochuta.media/assets/43b6cc36-ee91-456c-a247-5375a35b7851.jpg?width=740&height=456\" alt=\"Full\">\x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\" style=\"text-align: center;\">\x3Cspan style=\"font-size: 8pt;\">Вибухи боєприпасів на російському складі у Харцизьку, липень 2022. Кадр з відео\x3C/span>\x3C/p>\n\x3Ch3 dir=\"ltr\">\x3Cstrong>«Здавалося, час зупинився», — спогади з 2014-го\x3C/strong>\x3C/h3>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Саші було 13, коли до його міста прийшла росія. 13 квітня 2014-го бойовики зірвали українські прапори над Харцизьком, а замість них вивісили символіку так званої «ДНР».\x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Активні бойові дії відбувалися довкола Харцизька влітку того ж року. Сепаратисти розміщували свою техніку в житлових кварталах. Їхні «Гради» й «зенітка» відстрілювали пакет боєкомплекту, а тоді переміщувалися та чекали ударів у відповідь. \x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">«Ми з другом пішли в іншу частину міста, — пригадує один із днів серпня 2014 року Саша. — Там були панельні будинки, а за ними — поле. Сепаратисти приїхали на поле з артою. З'їхали з дороги просто до будинків. Відстрілялися та поїхали швидко. А я з другом потрапив під «отвєтку», але добре, що встигли заскочити в підвал. Коли вийшли після закінчення, то була абсолютна тиша. Тиша, якої ніколи не було в моєму житті. Здавалося, час зупинився. Уздовж двору будинку валялося кілька трупів, один був узагалі частинами».\x3C/p>\n\x3Ch3 dir=\"ltr\" style=\"text-align: left;\">\x3Cstrong>Кар’єрні перспективи в «ДНР»\x3C/strong>\x3C/h3>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Сашко відучився дев'ять класів, потім вступив до технологічного технікуму на зварювальника. Тоді як більшість ровесників обирала «престижні» в окупованому регіоні військові професії чи фах держслужбовця. \x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">«У ДНР із самого початку зроблено так, що найбільші зарплати у військових, чинів або ментів, щоб молодь ішла туди. Згодом я влаштувався на залізницю й отримував менше, ніж 8000 рублів на місяць. Про нікчемні умови роботи я взагалі мовчу», — зітхає Саша. На роботі хлопця змусили взяти російський паспорт. Якби не взяв, міг втратити роботу.\x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Сашко не взяв паспорт, а потім взагалі звільнився. Каже, пощастило: працівників залізниці у 2022-му почали мобілізовувати до армії рф.\x3C/p>\n\x3Ch3 dir=\"ltr\">\x3Cstrong>Стагнація міста й розквіт криміналу\x3C/strong>\x3C/h3>\n\x3Cp dir=\"ltr\">До війни в місті активно працювали п’ять заводів, нині ж не функціонує жоден. На одному з підприємств виготовляють техніку для армії рф. \x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">З 2014-го до 2022 року в місті не будували абсолютно нічого. «Коли почалася повномасштабна війна, то влітку навезли кавказців із росії й почали будувати бульвар, площу, дахи будинків, дороги. Чиста показуха для лохів, щоб вони вірили росії», — пояснює Саша\x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Зараз Саша працює в одному з магазинів. «Зарплата не дуже. Якби жив один, то тільки на неї не зміг би жити. Алкоголь, тютюнові вироби, продукти в “ДНР” набагато дорожчі, ніж у рф. В алкоголі різниця в сотні рублів, а іноді й у тисячу. Бензин у рф теж дешевший», — пояснює Саша. \x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Ціни у Харцизьку сильно почали зростати восени 2021 року, розповідає хлопець. Щоб вижити, одні зайнялися криміналом, інші — пішли на роботу в державні структури. Дехто поїхав заробляти до росії.\x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">За час окупації в місті збільшився наркотрафік. «Особливо багато наркоманів-вояк. Вони то сіль, то траву вживають», — каже Саша. Злочинці працюють дедалі більше під прикриттям окупаційних силових структур. «При окупації почали тиснути на всіх, хто не підкорявся ментам», — пояснює хлопець.\x3C/p>\n\x3Ch3 dir=\"ltr\">\x3Cstrong>Перший зробив «бавовну» у своєму місті\x3C/strong>\x3C/h3>\n\x3Cp dir=\"ltr\">«Коли почалася повномасштабна війна, я отримав наснагу і ще більше утвердився у своїх поглядах», — розповідає хлопець. У 2022-му росія почала завозити до Харцизька техніку та боєприпаси. Саша фіксував координати й відправляв Силам оборони та безпеки. І результат був: на околиці міста зайнявся склад із російським БК. \x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">\x3Cimg src=\"https://cms.pochuta.media/assets/3756f720-ed5e-4318-b10a-048db7bc45ab.png?width=834&height=760\" alt=\"Вибух\">\x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\" style=\"text-align: center;\">\x3Cspan style=\"font-size: 8pt;\">Ілюстрація «Почутих»\x3C/span>\x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Саша й досі допомагає Україні, щоправда, тепер не лише інформацією. «У нас військових не так багато, як у Донецьку. Тому зараз мої завдання — це диверсії та напади на логістику», — пояснює хлопець. Він розкладає пастки на дорогах, якими окупанти доставляють забезпечення на фронт. Саша наголошує: «Завдання полягає не лише в порушенні руху, але й у тому, щоб не спіймали на гарячому. Сто разів обдумати, а потім діяти».\x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Попри значну небезпеку, методів нашкодити ворогу в окупації — безліч, переконує юнак. «Можна навіть ідучи додому темного вечора, порізати колеса “ватнику” або військовому, — каже він. — Маленька акція, але зроблена з посмішкою на вустах та розумінням: цей вечір пройшов недарма. Дрібними акціями можна займатись, поки готуєшся до великої, якщо є бажання».\x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Про те, що робить Саша не здогадуються ані його друзі, ані проросійські батьки. «Ми можемо вести звичайне життя, як і всі наші знайомі, але за цією маскою ховається ідея та реальні дії заради неї. Ми всюди є і водночас нас ніде немає», — коментує партизан.\x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">«Не хочу, щоб діти росли в таких умовах, ставали овочами без своєї думки й були інструментом для можновладців», — пояснює свою мотивацію хлопець.\x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Попри все, він не вважає себе героєм. Саша переконаний: українські військові роблять набагато більше, ніж він.\x3C/p>\n\x3Ch3 dir=\"ltr\">\x3Cstrong>Мрія — українське військо\x3C/strong>\x3C/h3>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Саша впевнений: бути ще кориснішим Україні можна лише у війську. Хлопець мріє долучитися до підрозділу, де нині воює його друг. Для цього торік парубок намагався потрапити на підконтрольну Україні територію: «Приїхав я до Мінська й пішов до українського посольства. Кажу: “Мені потрібно терміново в Україну потрапити, у мене з документів є тільки українське свідоцтво про народження та паспорт “ДНР”. Як тільки там почули про паспорт “ДНР”, сказали: “Тоді тобі назад у “ДНР”, там і звертайся”».\x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Саша написав у Російський добровольчий корпус (РДК), але там не відповіли. Тоді хлопець повернувся додому. Після невдачі юнак не зневірився: він потайки працює над тим, щоб стати частиною українського війська. \x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Воювати хлопець не боїться. «Краще загинути на війні, ніж під тортурами у відділі ФСБ, — каже він. — У цьому полягає суть української нації. У нас історія побудована на боротьбі та повстаннях. Ніхто з нас не вічний і може статися будь-що. Різниця в тому, як ми проживемо своє життя. Будемо боягузливими рабами або тими, які беруть на себе право вирішувати й готові проливати як свою кров, так і чужу».\x3Cstrong id=\"docs-internal-guid-e3dd5e0d-7fff-3767-db15-972e63ce2da3\">\x3C/strong>\x3C/p>",Author:"b7065b3f-dcd2-4a8c-a809-ed06a1b7fbe2",DateCreated:"2024-12-08T15:03:28",PublishingDate:"2024-12-08T10:00:00",IsInFooter:1,footerPrimarySourceArticlesSort:null,SEO:"9e49c54f-651c-4361-995f-4f37719e50a9",Project:"9badb393-87bd-4318-893e-777d7afd0e66",ViewCount:7959},$R[16]={id:"c66c2179-5390-46c5-9e2c-76da8e6224b6",status:"published",MainImage:"2b5d7ada-5955-44ac-b3c4-a069d88587d1",Title:"«Ти українець — означає, що точно маєш померти», — історія Ірини про окупацію Рубіжного",Slug:"istoriya-iryny-pro-okupatsiyu-rubizhnoho",MainContent:"\x3Cp dir=\"ltr\">\x3Cstrong>Ірина (\x3Cem>ім’я змінене з міркувань безпеки\x3C/em>) раніше не слідкувала за новинами. Активно почала це робити десь за два тижні до війни. Біля її дому поруч було село Варварівка, де напередодні 24 лютого проїхала колона українських танків. Сам тоді жінка зрозуміла, що щось таки точно почнеться. Вона про це говорила всім рідним, але її мало хто слухав. \x3C/strong>\x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">\x3Cstrong>5-го березня 2024 року в Рубіжному місцеві жителі відчули, що у їхньому рідному, щасливому місті почалась війна. Більш як два місяці за місто тривали запеклі бої, а коли українські війська почали відступати Ірина виїхала з сімʼєю.\x3C/strong>\x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">\x3Cstrong>Опинившись на контрольованій Україною території, Ірина вирішила розповісти «Почутим» про виживання в окупації, катування місцевих та виїзд. Далі — її пряма мова.\x3C/strong>\x3C/p>\n\x3Ch3 dir=\"ltr\">\x3Cstrong>«Їм байдуже військові чи ні, головне українець, а означає, що точно маєш померти»\x3C/strong>\x3C/h3>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Перше, що памʼятаю зробила з чоловіком, коли відчула, що почалась війна — перевірила запаси їжі. Приватний будинок, була вода — своя свердловина… Крім того, була ще плитка — можна було б в екстреній ситуації готувати на дровах, і запас дров був. Тому ми проаналізували, що якщо навіть буде окупація, ми, може, переб’ємося.\x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Я жила у 6-му мікрорайоні, це дуже близько біля цієї Варварівки. 7-го березня в будинку поруч прилетів снаряд. Я з сімʼєю спустилась у підвал, щоб це все перечекати. Щойно ми спустились, почались дуже сильні прильоти. Як обстріл закінчився, я побачила, що попало у сусідній дім прямим попадання. Там було дуже багато вбитих, а в мене тоді стояв шум в голові і я не могла змиритись та усвідомити, що відбувається. Потім я дізналась, що тоді завалило підвал, де були люди, то їх довго діставали.\x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Згодом я поїхала до родичів в інший дім, щоб перечекати. І десь, якщо не помиляюсь, 17 березня росіяни обстріляли не лише місце, де були військові, але й пошту, де були звичайні цивільні. Їм байдуже військовослужбовці чи ні, головне українець, а означає, що точно маєш померти. Як вже була повільна окупація міста, росіяни просто заїхали на танку. І попри те, що нікого не було в якійсь будівлі, вони все одно руйнували її.\x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Найстрашніше — що ми були в центрі усіх подій. З одного боку стояли наші (\x3Cem>українські військові\x3C/em>), з іншого — росіяни. Я захоплююсь нашими хлопцями, вони ну дуже довго як могли тримали оборону, хоча памʼятаю, як два місяці вже були майже у кільце взяті на окраїні Рубіжного.\x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">\x3Cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"https://cms.pochuta.media/assets/8d27ed10-0b27-4639-916a-5a962a4a8da3.jpg?width=1280&height=720\" alt=\"Photo 2024 10 24 09 10 32\">\x3C/p>\n\x3Cp style=\"text-align: center;\">\x3Cspan style=\"font-size: 8pt;\">«В автостанцію прилетів снаряд, було 20 загиблих, серед яких і моя подруга»\x3C/span>\x3C/p>\n\x3Ch3 dir=\"ltr\">\x3Cstrong>«В автостанцію прилетів снаряд, було 20 загиблих, серед яких і моя подруга»\x3C/strong>\x3C/h3>\n\x3Cp dir=\"ltr\">На моїй вулиці всі будинки були зруйновані. У кожний будинок наче по плану, думаю так воно і є, щось залетіло, бо росіяни спеціально обстрілювали цивільні обʼєкти. Район, який розташований близько парку, бо там технікум був просто стертий. На пошті рятувальники зробили умовне укриття, де люди могли підзарядити техніку, налити води, бо багатьом було страшно заради неї бігти далеко.\x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Промислове місто також за кілька місяців було вже повністю знищене. Я не пригадую, щоб там була хоч якась ціла будівля. \x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Не памʼятаю в який точно день, але моя подруга пішла зарядити телефон і набрати воду до автостанції. Вона ще казала мені: «Давай разом підемо, про всяк випадок треба мати техніку робочу». І в ту автостанцію прилетів снаряд, було 20 загиблих, серед яких і вона. Я не знаю, як вони стріляли. Сумніваюсь, що вони промахнулись чи випадково переплутали ціль. Танк їздив і впевнена знав, що в будівлі немає військових, але стріляв прямо по будинках.\x3C/p>\n\x3Ch3 dir=\"ltr\">\x3Cstrong>«Страх переважав принципи, і я просто робила все, щоб вижити, навіть якщо це крадені продукти»\x3C/strong>\x3C/h3>\n\x3Cp dir=\"ltr\">По воду я з чоловіком бігала на пошту. А так на початку перебивались закрутками, які колись заготовлювали на зиму. Потім під час активних бойових дій вже в центрі міста, біля автостанції, росіяни розбомбили магазин «Сімʼя»... Іронічно… \x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Тоді продукти просто валялись на вулиці й ми ходили та збирали їх. Ви можете засудити, але тоді, страх переважав якесь виховання чи принципи, і я просто робила все, щоб вижити, навіть якщо це крадені продукти. \x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Багато хто мав, наприклад, цигарки й вимінював їх на борошно, щоб зробити хліб. Ми з сусідкою виходили і робили на вогні якісь банальні коржики, суп, який більше був просто водою. Ми боялись, що продуктів не стане раніше, ніж нас. Останнім часом уже було тяжко з їжею, майже нічого не було. Робили щось типу юшка: крупа, якісь макарони, кісточки зі шкіркою, що собакам колись давали.\x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">15 березня, коли чоловік їхав з гуманітарного штабу додому, його зупинили окупанти біля автостанції. Навели на нього зброю, поклали на підлогу і почали перевіряти, що в машині. Його відпустили, але тільки через те, що почався сильний обстріл. Коли він приїхав, то сказав: «Мене вперше в житті врятував обстріл…».\x3C/p>\n\x3Ch3 dir=\"ltr\">\x3Cstrong>«Його катували, випитували: “Де розташовані ці будинки, в яких українські військові”»\x3C/strong>\x3C/h3>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Майже щодня в місті були зелені коридори від Южного. Я зібралась з татом, він в мене дуже старий, але я боялась, щоб росіяни його не вбили. Мій чоловік виїхав згодом. Коли ми добирались до ДК на Південному, де мав бути зелений коридор, окупанти почали стріляти у напрямку коридору попри угоду. Вони тоді влучили у край ДК, але ніхто не загинув, на щастя.\x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Їхали ми з пересадками, кінцевою нашою точкою був Львів. Коли я виїхала, то ще довгий час спілкувалась зі знайомими чи родичами, які вирішили лишитись. Проте десь у травні 2023 року росіяни знищили останню вежу. \x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Моя найближча двоюрідна сестра виїхала в Київ. Але її чоловік не міг приїхати до них, як виявилось його тоді взяли в полон окупанти. Він не був військовим, звичайний цивільний. Його катували, випитували: «Де розташовані ці будинки, де були українські військові, хто служив раніше в українській армії?». \x3Cstrong id=\"docs-internal-guid-770920eb-7fff-44e6-9b20-e5e8d63d5989\">\x3Cbr>\x3C/strong>\x3C/p>",Author:"ee6c2212-bc03-478d-b01a-f48b7a3086a9",DateCreated:"2024-12-08T14:41:56",PublishingDate:"2024-12-08T09:00:00",IsInFooter:1,footerPrimarySourceArticlesSort:null,SEO:"864ab0de-6c52-453c-9e1e-5bef344be58f",Project:"9badb393-87bd-4318-893e-777d7afd0e66",ViewCount:2193},$R[17]={id:"2161d204-1bc3-4b26-bae0-b0fbad149baf",status:"published",MainImage:"a3eef1c2-1e02-41a1-84ab-3f7847db6774",Title:"«Навіть попри обстріли, я заздрю Херсону». Мешканка Мелітополя про роботу російського крематорія та дітей із «зетками» ",Slug:"meshkanka-melitopolya-pro-robotu-rosiyskoho-krematoriya",MainContent:"\x3Cp dir=\"ltr\">\x3Cstrong>Попри всю небезпеку життя в окупації, чимало українців приймають рішення залишатись у своїх домівках на тимчасово захоплених територіях. Серед них — 56-річна Галина (ім'я змінене з міркувань безпеки) з Мелітополя. \x3C/strong>\x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">\x3Cstrong>Жінка зізнається: вона знала, що війна почнеться, і розуміла, що її місто може бути окуповане, проте не стала виїжджати. Натомість вона досі не взяла російський паспорт і чекає можливості зустрічати ЗСУ на вулицях рідного «Меліка». \x3C/strong>\x3Cstrong>Про тих, хто чекав Росію, причини заздрити Херсону та відмову від виїзду на вільну територію України Галина розповіла «Почутим». \x3C/strong>\x3C/p>\n\x3Ch3 dir=\"ltr\">\x3Cstrong>Як до Мелітополя прийшла росія\x3C/strong>\x3C/h3>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Я не вірила, що війна може початися — я знала, що війна буде, як ще у жовтні казали американці. Але, якщо чесно, в мене ще з дитинства було передчуття, війна снилася часто. Я це пояснювала пам’яттю предків: вони сильно голодували у війну та після, пережили Голодомор, розкуркулення, заслання… Думаю, тому я їжу і заготувала: харчі різні, консервацію. Перед війною я не могла нормально спати, мабуть, місяць. І перший вибух почула — одразу зрозуміла, що війна. \x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Я розуміла, що моє місто може опинитися в окупації, але думала, що це буде більш цивілізовано — просто нагадуватиме СРСР. Виявилося, що окупація — це репресії, тортури та страти. \x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Про захоплення росіянами Мелітополя ми дізналися з повідомлення в інтернеті. Потім мер наш виступав, сказав, що місто зайняли, а потім зникли зв’язок та інтернет. \x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Ми перші три дні жили у підвалі, по місту їздили танки й БТРи, військові з автоматами почали ходити. У нас було гучно, але стріляли від нас, у сторону Запоріжжя, тоді вже у Василівці бої йшли. Страшно було, мародери зламували магазини, аптеки. Усе розграбовували: і місцеві мародери, і солдати російські. Украдені телевізори ще довго містом валялися, мабуть, витягли з магазину, а вони побилися. Потім ще і пральні машинки на військових автомобілях бачили. \x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">У березні ми прочитали в інтернеті, що на вулицях збираються мітинги, побачили відео, як люди виходять. Почали просто ходити, «гуляти» центром міста, а самі шукали мітингувальників і приєднувалися до них. Ми йшли скраю колони, щоб у разі чого легше було втекти. \x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Переді мною йшла дівчина молода, вона загорнулася в український прапор. Повз нас пройшла якась стара, скривилася і буркнула під ніс: «Що ти ту ганчірку собі на плечі начепила?». От такі люди тільки росію й чекали! Ті, хто сумують за СРСР. \x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">\x3Cimg style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" src=\"https://cms.pochuta.media/assets/0ae42eac-2bf8-49cc-8a53-3eece29d8132.png?width=921&height=691\" alt=\"Img 2813\">\x3C/p>\n\x3Ch3 dir=\"ltr\" style=\"text-align: center;\">\x3Cspan style=\"font-size: 8pt;\">\x3Cstrong>Ілюстрація \x3C/strong>\x3Cstrong>«Почутих»\x3C/strong>\x3C/span>\x3C/h3>\n\x3Ch3 dir=\"ltr\">\x3Cstrong>«Не приносять задоволення прогулянки серед убивць»\x3C/strong>\x3C/h3>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Після початку окупації в нас дуже довго не було газу, а восени 2022 року довго не було опалення. Тоді було дуже холодно, мокріли стіни й стеля. А в серпні 2023-го ми задихалися від спеки, бо не могли відкрити вікна. У місті крематорій працював. Смерділо страшно. Щодня починав увечері й майже до ранку. Навіть через кондиціонер смерділо. Допомагало лише усвідомлення того, що саме там палає. \x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Раніше я дуже любила гуляти містом, зараз майже не виходжу з дому. Мені не приносять задоволення прогулянки серед убивць. Росіяни, вагнерівці, кадировці, колаборанти… вони мені всі однаково огидні. \x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Одного разу побачила надворі хлопча років десяти, одягненого під «орка». І з бронежилетом, і з рюкзаком армійським, і всюди «зетки». Я так рознервувалася! Лише потім чоловік переконав, що це приїжджий або дитя колаборанта. \x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Психологічно тут тяжко. Накриває періодично. Особливо після всіх жахів, обстрілів українських міст. Але як би не було тяжко, я кожен раз собі кажу: нашим хлопцям в окопах набагато тяжче. \x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Я досі люблю передивлятися відео, на яких наших захисників у Херсоні зустрічають. Дивлюся і щоразу плачу. Я так мрію, щоб і ми так зустрічали. Навіть попри обстріли, я заздрю Херсону. У Херсоні зараз тяжко, але я б погодилася на це, аби тільки без Росії. \x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Серед моїх знайомих немає тих, хто б кардинально змінив позицію на проросійську. Є ті, хто оформив паспорт і пішов працювати, але всі чекають на повернення України. \x3C/p>\n\x3Ch3 dir=\"ltr\">\x3Cstrong>Чому не виїхати?\x3C/strong>\x3C/h3>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Зрозумійте, не всі можуть виїхати, не всі хочуть. Бо якщо виїхати, можна вже ніколи не повернутися, а тут дім. Хтось тут усе життя прожив. У тих, хто виїхав, росіяни можуть квартиру забрати або ж просто не пустити назад в окупацію, якщо треба буде. Щодня такі історії читаю. Хтось не може за сімейними обставинами виїхати, причин багато. \x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">А ще, щоб виїхати з окупації, треба мати паспорт російський. І звичайний, і закордонний. І гроші треба мати великі, щоб послуги перевізника оплатити. Гроші — це велика проблема, їх мало, вони закінчуються. Я не поїду. Я не витримаю фільтрацію. Там сидять професіонали-ФСБшники, я не зможу з ними розмовляти, брехати їм. \x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Я не брала російський паспорт, але вже відчуваю, що без нього нікуди… Без нього медичну допомогу не надають, і житло без нього заберуть. Тому це міра вимушена. \x3C/p>\n\x3Cp dir=\"ltr\">Мені страшно, що нас тут залишать. Мені страшно, що про нас тут забудуть. Пам’ятайте про нас, будь ласка. Мелітополь — це Україна, і росіяни ніяк це не змінять. Партизани їм про це весь час нагадують.\x3C/p>\n\x3Cp> \x3C/p>",Author:"37ad6356-0cfe-4548-a589-907c4a828c71",DateCreated:"2024-12-08T14:56:10",PublishingDate:null,IsInFooter:1,footerPrimarySourceArticlesSort:null,SEO:"77aac41e-1efc-46b7-b871-f47233bd8415",Project:"9badb393-87bd-4318-893e-777d7afd0e66",ViewCount:2006}],FooterRegions:$R[18]=[$R[19]={id:"949b0854-33f3-4fd9-847c-47db004fa810",Name:"Крим",IsInFooter:1,footerRegionsSort:"1"},$R[20]={id:"0ab6719a-dbbd-4c76-97c1-1c90492848a9",Name:"Запорізька область",IsInFooter:1,footerRegionsSort:"2"},$R[21]={id:"5e6b899f-8dfd-480c-b5b0-9971bedc4d64",Name:"Луганська область",IsInFooter:1,footerRegionsSort:"3"},$R[22]={id:"e9c1722c-48b2-4182-8700-cbe24058977e",Name:"Донецька область",IsInFooter:1,footerRegionsSort:"4"},$R[23]={id:"f04a28d2-5206-42af-98cb-a47835093e87",Name:"Херсонська область",IsInFooter:1,footerRegionsSort:"5"}],VoiceOfCities:$R[24]=[$R[25]={id:5,collection:"Tips",item:$R[26]={id:"dcba764c-d353-491a-9ced-88a724677fab",MainContent:"\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Учні з тимчасово окупованих територій примусово відвідують російські школи, де їх вчать поважати Путіна та ненавидіти «укронацистів». Чимало сімей із окупованих регіонів бажають дати своїм дітям якісну українську освіту. «Почута» зібрала для вас перелік онлайн-платформ, де всі школярі захоплених ворогом територій можуть відвідувати уроки.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:heading -->\n\x3Ch2 class=\"wp-block-heading\">Куди звертатися, щоб знайти бажану школу?\x3C/h2>\n\x3C!-- /wp:heading -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Дитина з окупованої території може приєднатися до будь-якої школи на підконтрольній Україні території та продовжити навчання в дистанційному форматі або на екстернаті (форм отримання освіти, коли учень числиться у школі, але навчається вдома і в персональному темпі). Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України (МОН) «Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні», для цього необхідно подати заяву в довільному порядку будь-яким зручним способом (наприклад, електронною поштою). Додаткові документи надаються лише за їх наявності та за власним бажанням.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:list -->\n\x3Cul>\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Якщо вчителі вашої дитини з української школи не перейшли на бік окупантів, виїхали на вільні території, сконтактуйте з ними. Можливо, вони проводитимуть онлайн-уроки за старою програмою для свого класу з можливістю отримати атестат.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>\x3Ca href=\"https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/pro-ministerstvo/najposhirenishi-zapitannya-vidpovidi-ta-aktualni-kontakti-mon-pid-chas-voyennogo-stanu/nomeri-telefoniv-dlya-konsultuvannya-vnutrishno-peremishenih-osib-ta-ukrayinciv-yaki-perebuvayut-na-tot\">Контакти МОН\x3C/a> — за цим посиланням ви зможете дізнатися номери телефонів гарячої лінії Міністерства освіти і науки України та отримати відповіді на питання, які вас цікавлять.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Як відбувається зарахування дітей-переселенців до 1 класу, ви дізнаєтеся \x3Ca href=\"https://mon.gov.ua/ua/news/pidgotovka-do-202223-navchalnogo-roku-yak-zdijsnyuyetsya-zarahuvannya-ditini-pereselencya-do-1-klasu\">тут\x3C/a>.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Отримати відповіді на найпоширеніші запитання від жителів ТОТ про навчання в школі можна \x3Ca href=\"https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/pro-ministerstvo/najposhirenishi-zapitannya-vidpovidi-ta-aktualni-kontakti-mon-pid-chas-voyennogo-stanu/najposhirenishi-zapitannya-vidpovidi/doshkilna-shkilna-pozashkilna-ta-inklyuzivna-osvita\">за цим посиланням.\x3C/a>\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\x3C/ul>\n\x3C!-- /wp:list -->\n\n\x3C!-- wp:image {\"id\":1392,\"sizeSlug\":\"full\",\"linkDestination\":\"none\"} -->\n\x3Cfigure class=\"wp-block-image size-full\">\x3Cimg src=\"https://cms.pochuta.media/assets/a47ca8ad-de57-4b52-8975-f11abe02cd41\" alt=\"\" class=\"wp-image-1392\"/>\x3Cfigcaption class=\"wp-element-caption\">Список контактів для допомоги в обранні закладів загальної середньої освіти для продовження навчання\x3Cbr>Джерело: МОН\x3C/figcaption>\x3C/figure>\n\x3C!-- /wp:image -->\n\n\x3C!-- wp:heading -->\n\x3Ch2 class=\"wp-block-heading\">Загальні правила безпеки для навчання за українською програмою\x3C/h2>\n\x3C!-- /wp:heading -->\n\n\x3C!-- wp:list -->\n\x3Cul>\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Не розповідайте нікому, що ваша дитина потайки здобуває не російську освіту. Окупанти не дадуть вам спокою та можуть силоміць забрати школяра/ку до свого навчального закладу.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Навряд чи вдасться не відвідувати уроки від росіян. Удень доведеться водити дитину в школу, а ввечері вже проводити бажані заняття дистанційно.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Підготуйте школяра/ку морально: розповідайте з обережністю, що не варто дослухатися до всього, що говорить російський вчитель/ка, що треба мати свій розум; привчайте до критичного мислення.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Попередьте дитину, що небезпечно говорити з однокласниками про те, що вона навчається у двох школах.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Зачиняйте вікна, двері, штори під час занять дитини вдома.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Видаляйте фото- та відеоматеріали провокаційного характеру, а написані конспекти зберігайте в недоступному секретному місці.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\x3C/ul>\n\x3C!-- /wp:list -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>\x3Cmark style=\"background-color:rgba(0, 0, 0, 0)\" class=\"has-inline-color has-cyan-bluish-gray-color\">Фото з відкритих джерел\x3C/mark>\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->",Title:"Освіта в окупації: як відправити дитину в українську школу",status:"published",Slug:"osvita-v-okupatsii-iak-vidpravyty-dytynu-v-ukrainsku-shkolu",SEO:"1fe72939-56e6-41db-aa55-b12256c4a875",TipCategory:"7d1a3309-136d-4e72-8f64-fb1822d2eaa7",MainImage:"e2b25ff9-7e9f-49c6-aba6-c7b12da31e5e",Author:"4abe3c9c-e51c-43a7-b58a-d2d4e7cfeddc",PublishingDate:null,DateCreated:"2024-04-07T15:38:49",IsInFooter:1,footerTipsSort:null}},$R[27]={id:6,collection:"Tips",item:$R[28]={id:"e22ab7dc-2c13-4c08-b8a2-df94276e5324",MainContent:"\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>\x3Cstrong>Перебуваючи в окупації, людина може відчувати тривогу, страх та інші глибокі переживання. Довгостроковий стрес виснажує організм. Він може стати тригером депресії, посттравматичного синдрому й навіть скоротити тривалість життя. «Почута» зібрала поради, як протистояти деструктивним реакціям психіки. Рекомендації надає Міністерство охорони здоров'я України.\x3C/strong>\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\x3C!-- wp:html -->\x3Ccenter>\x3Ciframe style=\"border: none;\" title=\"Process - Dark\" src=\"https://e.infogram.com/540f01e0-87f5-488b-a10e-7445e3730596?src=embed\" width=\"525\" height=\"1350\" frameborder=\"0\" scrolling=\"no\" sandbox=\"\" allowfullscreen=\"allowfullscreen\">\x3C/iframe>\n\x3Cdiv style=\"padding: 8px 0; font-family: Arial!important; font-size: 13px!important; line-height: 15px!important; text-align: center; border-top: 1px solid #dadada; margin: 0 30px; width: 480px;\">\x3Ca style=\"color: #989898!important; text-decoration: none!important;\" href=\"https://infogram.com/540f01e0-87f5-488b-a10e-7445e3730596\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\">Process - Dark\x3C/a>\x3Cbr>\x3Ca style=\"color: #989898!important; text-decoration: none!important;\" href=\"https://infogram.com\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noopener\">Infogram\x3C/a>\x3C/div>\n\x3Ccenter>\x3C!-- /wp:html -->\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp> \x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\x3C!-- wp:paragraph {\"align\":\"left\"} -->\n\x3Cp class=\"has-text-align-left\" style=\"text-align: left;\">Стрес — це реакція організму на щось, що перевищує його можливості, і ця реакція природна. Коли вона тимчасова, ми справляємося з подіями і далі продовжуємо спокійно жити. Але коли ми говоримо про воєнний стан, окупацію, різноманітні фактори стресу постійно впливають на людей, і їхня психіка виснажується. «Почута»\x3Cstrong> \x3C/strong>зібрала рекомендації МОЗ, які допоможуть мінімізувати стрес, щоб продовжували справлятися з життєвими викликами.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\x3C!-- wp:image {\"id\":1159,\"sizeSlug\":\"full\",\"linkDestination\":\"none\"} -->\n\x3Cfigure class=\"wp-block-image size-full\">\x3Cimg class=\"wp-image-1159\" src=\"https://cms.pochuta.media/assets/7e49c89e-1adb-447b-8692-92624c28535f\" alt=\"\">\x3C/figure>\n\x3C!-- /wp:image -->\x3C!-- wp:group {\"layout\":{\"type\":\"constrained\"}} -->\n\x3Cdiv class=\"wp-block-group\">\x3C!-- wp:group {\"layout\":{\"type\":\"constrained\"}} -->\n\x3Cdiv class=\"wp-block-group\">\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp> \x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\x3C!-- wp:paragraph {\"align\":\"left\"} -->\n\x3Cp class=\"has-text-align-left\">Також МОЗ дає поради, як дорослим поводитися з дитиною у тривожній ситуації та як самим зменшити симптоми тривоги.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\x3C/div>\n\x3C!-- /wp:group -->\x3C!-- wp:group {\"layout\":{\"type\":\"constrained\"}} -->\n\x3Cdiv class=\"wp-block-group\">\x3C!-- wp:image {\"id\":1156,\"sizeSlug\":\"full\",\"linkDestination\":\"none\"} -->\n\x3Cfigure class=\"wp-block-image size-full\">\x3Cimg class=\"wp-image-1156\" src=\"https://cms.pochuta.media/assets/b0722ba0-1090-416a-9221-18685ef715d6\" alt=\"\">\x3C/figure>\n\x3C!-- /wp:image -->\x3C!-- wp:group {\"layout\":{\"type\":\"constrained\"}} -->\n\x3Cdiv class=\"wp-block-group\">\x3C!-- wp:group {\"layout\":{\"type\":\"constrained\"}} -->\n\x3Cdiv class=\"wp-block-group\">\x3C!-- wp:image {\"id\":1158,\"sizeSlug\":\"full\",\"linkDestination\":\"none\"} -->\n\x3Cfigure class=\"wp-block-image size-full\">\x3Cimg class=\"wp-image-1158\" src=\"https://cms.pochuta.media/assets/a864fc2f-ca5d-4e7f-a1fc-918ae30eef37\" alt=\"\">\x3C/figure>\n\x3C!-- /wp:image -->\x3C/div>\n\x3C!-- /wp:group -->\x3C/div>\n\x3C!-- /wp:group -->\x3C/div>\n\x3C!-- /wp:group -->\x3C/div>\n\x3C!-- /wp:group -->\x3C!-- wp:paragraph {\"align\":\"left\"} -->\n\x3Cp class=\"has-text-align-left\">Фізична активність — один із найкращих помічників у боротьбі зі стресом і тривогою. Тож «Почута»\x3Cstrong> \x3C/strong>знайшла програму йоги у вільному доступі, яка підходить для всіх рівнів підготовки.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\x3C!-- wp:embed {\"url\":\"https://www.youtube.com/watch?v=ScbU1OFqNZg\",\"type\":\"video\",\"providerNameSlug\":\"youtube\",\"responsive\":true,\"className\":\"wp-embed-aspect-16-9 wp-has-aspect-ratio\"} -->\n\x3Cfigure class=\"wp-block-embed is-type-video is-provider-youtube wp-block-embed-youtube wp-embed-aspect-16-9 wp-has-aspect-ratio\">\n\x3Cdiv class=\"wp-block-embed__wrapper\">https://www.youtube.com/watch?v=ScbU1OFqNZg\x3C/div>\n\x3C/figure>\n\x3C!-- /wp:embed -->\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp> \x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\x3C!-- wp:paragraph {\"align\":\"left\"} -->\n\x3Cp class=\"has-text-align-left\">Також у пригоді може стати медитація з акцентом на дихання. Вона дає змогу заспокоїти розум, розслабити тіло та підвищити стійкість психологічного стану.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\x3C!-- wp:embed {\"url\":\"https://soundcloud.com/inna-turchyck/meditatsya-prosto-dikhannya?si=90aa5726ec1c48aab38b2f6fb48e7a8a\\u0026amp;utm_source=clipboard\\u0026amp;utm_medium=text\\u0026amp;utm_campaign=social_sharing\",\"type\":\"rich\",\"providerNameSlug\":\"soundcloud\",\"responsive\":true} -->\n\x3Cfigure class=\"wp-block-embed is-type-rich is-provider-soundcloud wp-block-embed-soundcloud\">\n\x3Cdiv class=\"wp-block-embed__wrapper\">https://soundcloud.com/inna-turchyck/meditatsya-prosto-dikhannya?si=90aa5726ec1c48aab38b2f6fb48e7a8a&utm_source=clipboard&utm_medium=text&utm_campaign=social_sharing\x3C/div>\n\x3C/figure>\n\x3C!-- /wp:embed -->\x3C/center>\x3C/center>",Title:"Тривога і стрес в окупації: як впоратися",status:"published",Slug:"tryvoha-i-stres-v-okupatsii-iak-vporatysia",SEO:"b11f4e1e-5ede-49e6-ae7e-93cfd0a9941e",TipCategory:"9a16bd0f-c799-412d-8e59-2b2abe4a249f",MainImage:"d154c9af-b17b-46f8-906c-5ba631e4f4f1",Author:"7f2fd67a-2270-4aea-9537-bd6d4b531b17",PublishingDate:null,DateCreated:"2023-12-08T19:27:22",IsInFooter:null,footerTipsSort:null}},$R[29]={id:7,collection:"Tips",item:$R[30]={id:"4b1691e9-f206-4780-afde-b96c9c7248ec",MainContent:"\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>\x3Cstrong>«Почута» зібрала поради, які допоможуть підготуватися до вимкнень світла, а також правильно зберігати харчі та вмикати прилади після поновлення постачання. \x3C/strong>\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Рекомендації надають Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Центр стратегічних комунікацій.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Унаслідок негоди, що наприкінці листопада хвилею прокотилася Україною, мешканці Мелітополя повідомляли про зникнення світла. Проблеми з електроенергією наразі спостерігаються й в інших тимчасово окупованих містах, зокрема, в Маріуполі та передмісті, а також у Новій Каховці, де окупанти вивели з ладу підстанцію, що живила лівобережжя Херсонщини. \x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:gallery {\"linkTo\":\"none\"} -->\n\x3Cfigure class=\"wp-block-gallery has-nested-images columns-default is-cropped\">\x3C!-- wp:image {\"id\":1054,\"sizeSlug\":\"large\",\"linkDestination\":\"none\"} -->\n\x3Cfigure class=\"wp-block-image size-large\">\x3Cimg src=\"https://cms.pochuta.media/assets/2a999609-2c8d-4d9c-b94c-1b0898a9af45\" alt=\"\" class=\"wp-image-1054\"/>\x3C/figure>\n\x3C!-- /wp:image -->\x3C/figure>\n\x3C!-- /wp:gallery -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Українці мають бути готовими до зникнення світла у будь-який момент. Тож сьогодні ми підготували просту інфографіку, яка точно стане вам у пригоді.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:html -->\n\x3Ciframe src=\"https://e.infogram.com/75afa50d-7f7d-471d-98e6-9ce120439d82?src=embed\" title=\"Як підготуватися до вимкнення світла\" width=\"700\" height=\"2200\" scrolling=\"no\" frameborder=\"0\" style=\"border:none;\" allowfullscreen=\"allowfullscreen\">\x3C/iframe>\x3Cdiv style=\"padding:8px 0;font-family:Arial!important;font-size:13px!important;line-height:15px!important;text-align:center;border-top:1px solid #dadada;margin:0 30px;width: 640px\">\x3Ca href=\"https://infogram.com/75afa50d-7f7d-471d-98e6-9ce120439d82\" style=\"color:#989898!important;text-decoration:none!important;\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\">Як підготуватися до вимкнення світла\x3C/a>\x3Cbr>\x3Ca href=\"https://infogram.com\" style=\"color:#989898!important;text-decoration:none!important;\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noopener\">Infogram\x3C/a>\x3C/div>\n\x3C!-- /wp:html -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>\x3Cem>Фото: pexels\x3C/em>\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->",Title:"Як підготуватися до вимкнення світла: інструкція",status:"published",Slug:"iak-pidhotuvatysia-do-vymknennia-svitla-instruktsiia",SEO:"a71cf71b-4168-4923-b2a8-18291d72939d",TipCategory:"9a16bd0f-c799-412d-8e59-2b2abe4a249f",MainImage:"cdc44a0d-563a-4522-8bf5-6f1aa6f57e08",Author:"204ff6f8-d64b-41a3-9501-e0c72c8e6c7e",PublishingDate:null,DateCreated:"2023-12-02T13:42:08",IsInFooter:null,footerTipsSort:null}},$R[31]={id:8,collection:"Tips",item:$R[32]={id:"51042639-a2c6-4f31-8adb-a021633c5165",MainContent:"\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>\x3Cstrong>Втрати і руйнування — не єдині біди, які Росія принесла на наші землі. «Русскій мір» намагається проникнути як на території, так і у свідомості українців. Особливо сильно це відчувається в окупації, де життя поряд із ворогом стає важким випробуванням для психіки. «Почута» поспілкувалася з психотерапевткою і президенткою Національної психологічної асоціації Валерією Палій про вплив окупації на психічне здоров’я, правила спілкування з родичами на ТОТ та методи самодопомоги, а також запитала мешканок тимчасово захоплених територій, що їх турбує.\x3C/strong>\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:heading -->\n\x3Ch2 class=\"wp-block-heading\">\x3Cstrong>Що відбувається з психікою в окупації\x3C/strong>\x3C/h2>\n\x3C!-- /wp:heading -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>\x3Cem>«Зараз мені морально дуже складно. “Накриває” періодично, особливо після обстрілів українських міст. Чекаю на зміни і переживаю за рідних»\x3C/em>, — зізнається Надія, мешканка тимчасово захопленого Мелітополя.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Як пояснює Валерія Палій, на психічний стан в окупації впливає \x3Cstrong>перманентна небезпека\x3C/strong>, яка нависає над життям людини: росіяни щомиті можуть зупинити на вулиці, перевірити телефон, нагрянути з обшуком у дім тощо.\x3Cstrong> \x3C/strong>У цих обставинах природньо відчувати підвищену тривогу та незахищеність. \x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>\x3Cem>«Кожного дня відчуваю страх, що можуть раптово початися бойові дії, особливо страшно за близьких, як їх усіх вивезти, якщо раптом почнеться щось страшне, і куди взагалі їхати…»\x3C/em>, — розповідає жителька Криму Дар’я.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>За словами психотерапевтки, ще одним викликом окупації є \x3Cstrong>інформаційна блокада\x3C/strong>. Українці на ТОТ не можуть повноцінно контактувати з іншими людьми, тим паче з тими, хто перебуває на підконтрольній Україні території. Втрачається й доступ до правдивої інформації: підписки на проукраїнські телеграм-канали є ризикованими, а російські джерела активно поширюють пропаганду. Така комунікаційна депривація забирає відчуття контролю, може викликати деморалізацію та думки, ніби про вас забули і вже не борються за ваше визволення. Цей стан сильно пригнічує й позбавляє надії на те, що все це скоро минеться. \x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:code {\"style\":{\"color\":{\"background\":\"#7779eda6\"}}} -->\n\x3Cpre class=\"wp-block-code has-background\" style=\"background-color:#7779eda6\">\x3Ccode>\x3Cem>\x3Cstrong>Депривація\x3C/strong> — обмеження здатності задовольнити важливу потребу (у нашому випадку — потребу в інформації).\x3C/em>\x3C/code>\x3C/pre>\n\x3C!-- /wp:code -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Отже, підриваються базові потреби людини: в інформації та безпеці. Це викликає зневіру, демотивацію, розчарування та пригнічення. Як наслідок, можуть розвинутися депресивні, тривожні та панічні стани, що іноді навіть супроводжуються суїцидальними думками. Погіршує ситуацію ще й те, що наразі ніхто не може знати точні дати деокупації територій, тож для людей, які чекають на визволення, це може переживатися як нескінченна й морально виснажлива історія. \x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>\x3Cem>«Мій загальний психічний стан — це повна байдужість, яка межує з панічними атаками. Живу одним днем, на завтра нічого не планую. Уже звикла запасатися водою та їжею на чорний день, спати з відчиненими дверима, щоб у разі чого встигнути вискочити в коридор. Із дому виходжу лише за крайньої необхідності. Це така в'язниця із мінімальним комфортом: комунікації працюють, світло, вода, газ є, хата ціла — і то щастя. На вулиці намагаюся ні з ким не спілкуватися, навіть зі знайомими, тим більше на політичні теми, бо це дуже небезпечно — уже багато людей зникло безвісти»\x3C/em>, — каже Ірина, мешканка тимчасово окупованого Таврійська Херсонської області.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:heading -->\n\x3Ch2 class=\"wp-block-heading\">\x3Cstrong>Як допомогти собі в цих умовах\x3C/strong>\x3C/h2>\n\x3C!-- /wp:heading -->\n\n\x3C!-- wp:image {\"align\":\"center\",\"id\":1014,\"sizeSlug\":\"full\",\"linkDestination\":\"none\"} -->\n\x3Cfigure class=\"wp-block-image aligncenter size-full\">\x3Cimg src=\"https://cms.pochuta.media/assets/594f139f-181c-4ab4-ba69-c100c29e9b5b\" alt=\"\" class=\"wp-image-1014\" />\x3Cfigcaption class=\"wp-element-caption\">\x3Cem>Ілюстрація: Аліса Єрмоленко / Почута\x3C/em>\x3C/figcaption>\x3C/figure>\n\x3C!-- /wp:image -->\n\n\x3C!-- wp:list -->\n\x3Cul>\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>\x3Cstrong>Подбайте про базову безпеку\x3C/strong>, \x3Cstrong>наскільки це можливо у ваших умовах. \x3C/strong>\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\x3C/ul>\n\x3C!-- /wp:list -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Запасіться їжею, медикаментами та засобами гігієни. Увечері краще не виходьте з дому. Слідкуйте за вмістом своїх гаджетів. Кожен крок має бути продуманим.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:list -->\n\x3Cul>\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>\x3Cstrong>Налаштуйтеся на деокупацію\x3C/strong> \x3Cstrong>вашого населеного пункту, але не ставте дедлайнів.\x3C/strong>\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\x3C/ul>\n\x3C!-- /wp:list -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Пам’ятайте, що вся країна бореться за кожен клаптик нашої землі, за кожну громадянку й кожного громадянина. Однак керуватися принципом «після Нового року точно буде краще» не варто, адже ніхто не може назвати чітку дату нашої перемоги. Як відзначає експертка, встановлення дедлайнів лише обмежить ваш емоційний ресурс.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:list -->\n\x3Cul>\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>\x3Cstrong>Дотримуйтеся звичного способу життя\x3C/strong>, \x3Cstrong>наскільки це можливо. \x3C/strong>\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\x3C/ul>\n\x3C!-- /wp:list -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Якщо ви маєте хобі, домашню рутину, захоплення й інтереси, безпечні для вас зараз, то продовжуйте ними займатися.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>\x3Cem>«Треба наповнювати себе ресурсом, щоб виживати і бути готовими грати в довгу. Життя не має ставати на паузу навіть попри такий складний і небезпечний досвід»\x3C/em>, — рекомендує Валерія Палій.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:list -->\n\x3Cul>\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>\x3Cstrong>За можливості знайдіть безпечні і\x3C/strong> \x3Cstrong>достовірні канали інформації.\x3C/strong>\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\x3C/ul>\n\x3C!-- /wp:list -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Ворог поширює наративи, покликані деморалізувати населення на ТОТ. Тож будь-які повідомлення варто перевіряти та сприймати критично, особливо якщо вони викликають неоднозначні емоції. \x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Каналом інформації можуть бути і ваші рідні та близькі на підконтрольній Україні території, якщо це безпечно й технічно можливо.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:list -->\n\x3Cul>\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>\x3Cstrong>Зберігайте віру в те, що більшість колаборантів після перемоги буде притягнута до відповідальності. \x3C/strong>\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\x3C/ul>\n\x3C!-- /wp:list -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Почуття довіри до людей, а також контролю та розслабленості будуть відновлюватися поступово, коли цьому сприятимуть безпечні умови, без ризиків, що ваші слова використають проти вас, або «заберуть на підвал». Процес відновлення може бути тривалим, і якщо вам із цим стане некомфортно, варто звернутися по допомогу до фахівця.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:heading -->\n\x3Ch2 class=\"wp-block-heading\">\x3Cstrong>Як спілкуватися з родичами та близькими, які лишилися на ТОТ\x3C/strong>\x3C/h2>\n\x3C!-- /wp:heading -->\n\n\x3C!-- wp:list -->\n\x3Cul>\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>\x3Cstrong>Не випитуйте інформацію, яка може нашкодити людині, якщо розмову підслухають сторонні. \x3C/strong>\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\x3C/ul>\n\x3C!-- /wp:list -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Уникайте політичних коментарів та оцінки ситуації на фронті.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:list -->\n\x3Cul>\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>\x3Cstrong>Не давайте поради на кшталт «А я б на твоєму місці…»\x3C/strong>\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\x3C/ul>\n\x3C!-- /wp:list -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Кожен із нас керується своєю логікою і приймає свої рішення, тож не потрібно нав'язувати свою позицію або знецінювати чиюсь.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:list -->\n\x3Cul>\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>\x3Cstrong>Поділіться обнадійливою інформацію та проявіть небайдужість\x3C/strong>\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\x3C/ul>\n\x3C!-- /wp:list -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Інформація на зразок «наші війська просуваються в такому-то напрямку» або «влада наголосила, що повернення українських територій є пріоритетом» стане хорошою підтримкою. \x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>\x3Cem>«Важливо робити все, аби ниточка контакту між родичами, друзями та громадянами однієї країни не тоншала. Так ми дамо сигнал, що нам не байдуже і ми пам’ятаємо про вас»\x3C/em>, — пояснює фахівчиня.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:list -->\n\x3Cul>\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>\x3Cstrong>Покажіть, що ви не вважаєте людину зрадником/-цею\x3C/strong>\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\x3C/ul>\n\x3C!-- /wp:list -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Ворог активно просуває наратив, ніби на підконтрольній Україні території мешканців ТОТ звинувачують у зрадництві та колабораціонізмі. Важливо казати, що це неправда.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:heading -->\n\x3Ch2 class=\"wp-block-heading\">\x3Cstrong>Як накопичений стрес вплине на здоров’я\x3C/strong>\x3C/h2>\n\x3C!-- /wp:heading -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Кожна людина, за словами Валерії Палій, має унікальну здатність до відновлення психіки та свої копінг-стратегії.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:code {\"style\":{\"color\":{\"background\":\"#7779eda6\"}}} -->\n\x3Cpre class=\"wp-block-code has-background\" style=\"background-color:#7779eda6\">\x3Ccode>\x3Cem>\x3Cstrong>Копінг-стратегії\x3C/strong> — способи подолання стресової ситуації.\x3C/em>\x3C/code>\x3C/pre>\n\x3C!-- /wp:code -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Однак тривалий стрес та виснаження організму, пов’язані зі страхом, невизначеністю, пригніченістю тощо, \x3Cstrong>підвищують ризики захворіти\x3C/strong>. Передусім реагує гормональна система. А гормони стресу, кортизол та адреналін, протягом тривалого часу виділення починають шкодити нашим органам. У таких умовах можуть загостритися хронічні захворювання або проявитися спадкові та психосоматичні, знані в народі як «хвороби від нервів». Цих наслідків вдасться уникнути, якщо організм має сильний імунітет.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Крім того, тривалий стрес підвищує ризик появи депресивних, тривожних, стресових розладів, у тому числі ПТСР. \x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:code {\"style\":{\"color\":{\"background\":\"#7779eda6\"}}} -->\n\x3Cpre class=\"wp-block-code has-background\" style=\"background-color:#7779eda6\">\x3Ccode>\x3Cem>\x3Cstrong>ПТСР (посттравматичний стресовий розлад)\x3C/strong> — хронічне порушення психічного стану, що, за \x3C/em>\x3Ca href=\"https://moz.gov.ua/article/health/scho-treba-znati-pro-posttravmatichnij-stresovij-rozlad\">\x3Cem>даними\x3C/em>\x3C/a>\x3Cem> Міністерства охорони здоров'я, може розвинутися приблизно у 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичні події. \x3C/em>\x3C/code>\x3C/pre>\n\x3C!-- /wp:code -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Щоби \x3Cstrong>зменшити ризики захворювань\x3C/strong>, психотерапевтка радить налаштовуватися, що окупація закінчиться в найближчому майбутньому (але без чітких дедлайнів). Однак якщо чекати вже несила, є сенс подумати про евакуацію або звернутися по допомогу. Нині є анонімні служби психологічної допомоги, а багато українських психологів проводять безкоштовні онлайн-консультації. Також, за можливості, проходьте медичні обстеження, підтримуйте звичну рутину, приділяйте час фізичній активності та хобі.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>\x3Cem>Отримати психологічну допомогу від Національної психологічної асоціації можна \x3C/em>\x3Ca href=\"https://www.npa-ua.org/%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0-%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0-%D0%B2%D1%96%D0%B4-%D0%BD%D0%BF%D0%B0\">\x3Cem>тут\x3C/em>\x3C/a>\x3Cem>.\x3C/em>\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->",Title:"Від щоденного страху до панічних атак. Що відчувають в окупації і як із цим справлятися",status:"published",Slug:"vid-shchodennoho-strakhu-do-panichnykh-atak-shcho-vidchuvaiut-v-okupatsii-i-iak-iz-tsym-spravliatysia",SEO:"a0e06ac8-660c-4f86-b0fd-e521dc548632",TipCategory:"886d6731-185f-4205-a679-89601d96ef21",MainImage:"9508ed44-bc69-4fab-9b09-24ceb7b4d1e8",Author:"4290abfb-32d7-4cac-b2ae-565aa560e8bf",PublishingDate:null,DateCreated:"2023-11-29T17:01:42",IsInFooter:null,footerTipsSort:null}},$R[33]={id:9,collection:"Tips",item:$R[34]={id:"0814eae5-8bf3-4d9e-8996-502792fcf154",MainContent:"\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>\x3Cstrong>Сотні українців щодня залишають окуповані міста. Хтось виїжджає за кордон, інші — на підконтрольну Україні територію. Як шукати надійного перевізника і що мати з собою, аби точно перетнути кордон — у матеріалі «Почутої». \x3C/strong>\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Колотилівка — так називається єдиний КПП між Росією й Україною на Сумщині, де можна безпечно перетнути кордон. Для виїзду українці бронюють рейсові автобуси: в захоплених містах процвітає бізнес російських перевізників. Наша Оксана Паращак відшукала їхні оголошення про рейси та, представившись жителькою різних окупованих міст, розпитала перевізників деталі таких подорожей.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:heading -->\n\x3Ch2 class=\"wp-block-heading\">\x3Cstrong>\x3Cstrong>Через що проходить шлях на вільну Україну\x3C/strong>\x3C/strong>\x3C/h2>\n\x3C!-- /wp:heading -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>\x3Cem>«З Сімферополя вас заберемо. Далі виїжджаємо із Херсонської області, їдемо через Мелітополь, Бердянськ, Маріуполь, \x3C/em>— відповідає диспетчер однієї з мереж перевізників. — \x3Cem>Перший КПП \x3C/em>—\x3Cem> Новоазовськ, де пасажири проходять паспортний контроль\x3C/em>».\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>\x3Cstrong>А ще —\x3C/strong>\x3Cstrong>\x3Cem> \x3C/em>\x3C/strong>\x3Cstrong>фільтрацію, розповів інший перевізник з Луганська: \x3C/strong>\x3Cstrong>\x3Cem>«Запитати можуть будь-що: як ставитеся до “СВО”, чи були рідні в АТО і так далі. \x3C/em>\x3C/strong>\x3Cem>Перевіряють телефони. Перед поїздкою треба ретельно переглянути гугл-диск, електронну пошту та всі соцмережі: чи є там політика, символіка, непотрібні номери телефонів. Можуть попросити паролі від акаунтів».\x3C/em>\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Зазвичай після фільтрації людей не розвертають. Автобуси їдуть на Бєлгородщину.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>\x3Cem>«Після КПП їдемо далі через Таганрог до Білгородської області, \x3C/em>— продовжує диспетчер. —\x3Cem> Приїжджаємо на КПП Колотилівка. Водій чекає, поки пасажири проходять перевірку багажу та документів у прикордонників. Потім він їде, а пасажири дружненько йдуть пішки в буферну зону (відстань прилизно 2 км) і потрапляють до України (Сумська область)\x3C/em>».\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:image {\"width\":\"573px\",\"height\":\"auto\",\"aspectRatio\":\"1.6183333333333334\"} -->\n\x3Cfigure class=\"wp-block-image is-resized\">\x3Cimg src=\"https://cms.pochuta.media/assets/5b0a4c8d-a121-4b83-8934-5adb9ddf7824\" alt=\"\" style=\"aspect-ratio:1.6183333333333334;width:573px;height:auto\"/>\x3C/figure>\n\x3C!-- /wp:image -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>\x3Cem>Маршрут з Бердянська до КПП «\x3C/em>\x3Cem>Колотилівка\x3C/em>\x3Cem>». Карта надана перевізником\x3C/em>\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>З Мелітополя дорога на Сумщину пролягає через 26 пунктів фільтрації, розповідають ті, хто виїхали. А от шлях від Сімферополя до українського кордону триває близько півтори доби, підраховує диспетчер. На КПП \x3Cem>«\x3C/em>Колотилівка» прибулих перевіряють українські спецслужби. Після цього люди можуть пройти до безкоштовних евакуаційних автобусів.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>У Сумах допомагають волонтери, з вокзалів курсує багато транспорту. До Києва можна вирушити безоплатним евакуаційним потягом. Він відправляється з Сум щодня о 6:47 та прибуває до української столиці об 11:41. \x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:heading -->\n\x3Ch2 class=\"wp-block-heading\">\x3Cstrong>Скільки коштує квиток з окупації\x3C/strong>\x3C/h2>\n\x3C!-- /wp:heading -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Перевізників ми знайшли в телеграм-чатах окупованих міст. Людям, які втікають з окупації, росіяни пропонують автобуси зі зручними сидіннями, клімат-контролем, вайфаєм.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Бронювати місце радять заздалегідь. Перед замовленням слід зв’язатися з кількома перевізниками: ціни за однаковим маршрутом у них суттєво відрізняються. Приміром, дорога\x3Cstrong> зі Скадовська в одного перевізника коштувала 350 доларів, інший до КПП “Колотилівка” просив удвічі менше.\x3C/strong>\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:image -->\n\x3Cfigure class=\"wp-block-image\">\x3Cimg src=\"https://cms.pochuta.media/assets/59e55213-b27b-4240-b470-db9165cbe86f\" alt=\"\"/>\x3C/figure>\n\x3C!-- /wp:image -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>\x3Cem>Вартість поїздок. Таблиця одного з перевізників\x3C/em>\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Кримчанам пропонують і маршрути з пересадкою: спочатку людей везуть до Бердянська (ціна — 3500 рублів), а звідти їх забирає інший автобус. \x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Виїхати пропонують також до міст Латвії, Литви, Польщі. Через країни Європи можна потрапити й на Галичину. З Маріуполя до Львова шлях триває приблизно чотири доби, пояснює перевізник. \x3Cstrong>За квиток через Європу доведеться віддати в середньому 370-450 доларів.\x3C/strong>\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>\x3Cem>«\x3C/em>Люди в окупації не мають таких коштів\x3Cem>», \x3C/em>— кажу диспетчеру. \x3Cem>«Поки ви будете їхати, переказати кошти на нашу карту можуть ваші рідні з України, \x3C/em>— відповідає чоловік з окупованого міста Херсонщини, який працює на окупантів і цинічно додає: — \x3Cem>Всі ми люди, все розуміємо».\x3C/em>\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:image {\"width\":\"474px\",\"height\":\"auto\",\"aspectRatio\":\"1.1730205278592376\"} -->\n\x3Cfigure class=\"wp-block-image is-resized\">\x3Cimg src=\"https://cms.pochuta.media/assets/fb75a21e-1b89-4d3b-92d0-c7066b600146\" alt=\"\" style=\"aspect-ratio:1.1730205278592376;width:474px;height:auto\"/>\x3C/figure>\n\x3C!-- /wp:image -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>\x3Cem>Один з маршрутів з Криму до Польщі\x3C/em>\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Менше платити можна за дитину. Дешевше виїхати родиною чи з друзями — знижки діють і на групові поїздки.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:heading -->\n\x3Ch2 class=\"wp-block-heading\">\x3Cstrong>Які документи потрібні \x3C/strong>\x3C/h2>\n\x3C!-- /wp:heading -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Перевізники запевняють: щоб перетнути кордон на Сумщині, обов’язково мати український паспорт. У деяких жителів Донбасу та Криму (а надто — молодих) такого документа немає. Замість нього можна прикордонникам показати свідоцтво про народження чи навіть посвідчення водія, \x3Ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/news-vereshchuk-vyjizd-z-okupaciji-dokumenty/32542552.html\">запевняє\x3C/a> Міністерка з питань реінтеграції Ірина Верещук. За її словами, українські прикордонники можуть пропустити і без документів: «приходьте, будемо вирішувати, що робити».\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>\x3Cstrong>А от якщо ви хочете виїхати до країни ЄС — потрібен російський закордонний паспорт. \x3C/strong>Його отримати можна Сімферополі чи Краснодарі, кажуть перевізники. Коштує російський «загран» 7000 рублів, а чекати його доведеться до трьох місяців. \x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Не забувайте про документи на домашніх улюбленців, з якими виїжджаєте на волю. Вам, зокрема, потрібні: \x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:list -->\n\x3Cul>\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>паспорт на тварину;\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>чип;\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>щеплення;\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>титр антитіла до вірусу сказу ;\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>довідка Ф1.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\x3C/ul>\n\x3C!-- /wp:list -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Якщо у вас виникли інші питання щодо документів — \x3Cstrong>зателефонуйте на гарячу лінію Мінреінтеграції за номером 1548.\x3C/strong>\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Оксана Паращак\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->",Title:"Автобус з вайфаєм, а далі — фільтрація. Як виїхати з окупації і скільки це коштує ",status:"published",Slug:"avtobus-z-vajfaiem-a-dali-filtratsiia-iak-vyikhaty-z-okupatsii-i-skilky-tse-koshtuie",SEO:"9cb13e22-b97f-44d1-9981-2f9be9ce6ef1",TipCategory:"9a16bd0f-c799-412d-8e59-2b2abe4a249f",MainImage:"8e239d6d-755d-43fd-aaf5-c863b1fed9e2",Author:"b7065b3f-dcd2-4a8c-a809-ed06a1b7fbe2",PublishingDate:null,DateCreated:"2023-11-21T07:07:05",IsInFooter:null,footerTipsSort:null}},$R[35]={id:10,collection:"Tips",item:$R[36]={id:"8e338d06-602b-466f-b6b7-0cddd2670ddc",MainContent:"\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>\x3Cstrong>Від авіаударів і вибухів зруйновані вже сотні, а то й тисячі будинків. Шибки чи не перші страждають в таких умовах — скло вилітає навіть при вибуховій хвилі, створюючи небезпеку ураження уламками. Як захистити вікна від вибухів і що робити, якщо скло все-таки розбилося, а встановити нові шибки найближчим часом неможливо — в матеріалі \x3Cem>«\x3C/em>Почутої\x3Cem>»\x3C/em>\x3C/strong>.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:list {\"ordered\":true} -->\n\x3Col>\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Найпростіший спосіб закрити розбите вікно (якщо залишилися рами) — \x3Cstrong>затягнути харчовою плівкою\x3C/strong>. Для цього необхідно відкрити стулки та обтягнути навколо плівкою в кілька шарів для забезпечення герметичності вікна. Щоб вона не сповзла і міцно трималася, можна додатково зафіксувати її скотчем.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Якщо у вас є \x3Cstrong>шматок фанери\x3C/strong> потрібного розміру або \x3Cstrong>лист ДСП\x3C/strong>, варто закрити розбите вікно ним. Заміряйте розмір віконного профілю, підготуйте для закріплення \x3Cstrong>цвяхи або шурупи\x3C/strong>. Потім прикладіть лист фанери до рами і прикрутіть його шурупами.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Щоб у будинку або квартирі було тепліше, і у вас раптом є утеплювач або поролон, використайте для закриття вікон \x3Cstrong>два листи фанери або ДСП\x3C/strong> (один помістіть із зовнішнього боку стулки вікна, інший — з внутрішнього) і покладіть між ними утеплювач або поролон.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Для тимчасової заміни скла в розбитому вікні може стати в пригоді гіпсокартон, великі листи звичайного картону (їх можна закріпити за допомогою скотчу), прості сендвіч-панелі. \x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\x3C/ol>\n\x3C!-- /wp:list -->\n\n\x3C!-- wp:heading -->\n\x3Ch2 class=\"wp-block-heading\">\x3Cstrong>Як правильно заклеїти вікна, щоб під час обстрілів і вибухів не вилетіли шибки\x3C/strong>\x3C/h2>\n\x3C!-- /wp:heading -->\n\n\x3C!-- wp:paragraph -->\n\x3Cp>Найпростіший спосіб — заклеїти скло звичайним скотчем хрест-навхрест. Можна наклеїти сніжинку. Чим більше ваше вікно — тим більше повинно бути смужок.\x3C/p>\n\x3C!-- /wp:paragraph -->\n\n\x3C!-- wp:image {\"id\":916,\"sizeSlug\":\"large\",\"linkDestination\":\"none\"} -->\n\x3Cfigure class=\"wp-block-image size-large\">\x3Cimg src=\"https://cms.pochuta.media/assets/5b81d8fa-fe2b-4fdf-85b1-e02a7ccbcc96\" alt=\"\" class=\"wp-image-916\" />\x3C/figure>\n\x3C!-- /wp:image -->\n\n\x3C!-- wp:heading -->\n\x3Ch2 class=\"wp-block-heading\">Які матеріали стануть у пригоді та як їх застосувати:\x3C/h2>\n\x3C!-- /wp:heading -->\n\n\x3C!-- wp:list -->\n\x3Cul>\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Використовувати можна практично всі види скотчу — від канцелярського до будівельного, підійде навіть ізострічка й рулони паперу, які раніше використовували для заклеювання скла на зиму.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Також можна скористатися старими газетами, якщо скотчу немає. Їх легко наклеїти на вікно за допомогою мильного розчину або кускового мила. Можна заклеїти вікна повністю, або зробити смужки з газет.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Тканина ще один помічник для захисту вікон смужками. Щоб їх створити, потрібно розвести пів склянки борошна гарячою водою і постійно помішувати. Поваріть цей клейстер одну хвилину і процідіть від грудочок.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\n\n\x3C!-- wp:list-item -->\n\x3Cli>Листи фанери можуть стати жорсткими щитами, якими можна закрити скло. Особливо це актуально для квартир з великими панорамними вікнами.\x3C/li>\n\x3C!-- /wp:list-item -->\x3C/ul>\n\x3C!-- /wp:list -->",Title:"Як заклеїти розбите обстрілами вікно і захистити шибки від вибухів",status:"published",Slug:"iak-zakleity-rozbyte-obstrilamy-vikno-i-zakhystyty-shybky-vid-vybukhiv",SEO:"b12f390a-8f0f-43e0-a64f-2a52b7023916",TipCategory:"9a16bd0f-c799-412d-8e59-2b2abe4a249f",MainImage:"2e80e3cf-2d25-42ac-add6-cc4ae7937853",Author:"7f2fd67a-2270-4aea-9537-bd6d4b531b17",PublishingDate:null,DateCreated:"2023-11-19T15:25:19",IsInFooter:null,footerTipsSort:null}}],CurrentProject:$R[37]={id:"9badb393-87bd-4318-893e-777d7afd0e66",Name:"(Не) втрачений дім",Articles:$R[38]=["11f7f788-e57c-49fd-8f4c-6e7721d83c45","15904a58-2eaf-4462-a90e-0f50448ee596","2161d204-1bc3-4b26-bae0-b0fbad149baf","7fc035fd-f9ac-4fe2-b161-143aed71fb15","8973218c-6212-4f9f-a5cc-b91831397aff","9148be26-593c-4230-a4bc-1300b48ff158","b3aa3c35-f628-4b0f-8570-b8cce8b8ce1b","c66c2179-5390-46c5-9e2c-76da8e6224b6","f81cef2b-cc11-48bf-b849-3b98775943ea","fa501ca6-169c-4b55-8cc5-5172dfd837f6"]}});_$HY.r["primarySourceArticle[\"lyst-vid-vchytelky-z-berdianska\"]"]=$R[40]=$R[1]();_$HY.r["primarySourceArticle[\"lyst-vid-vchytelky-z-berdianska\",null]"]=$R[41]=$R[1]();_$HY.r["0000000200000000000020"]=$R[42]=$R[1]();_$HY.r["0000000200000000000021"]=$R[43]=$R[1]();_$HY.r["latest_primary_source_article[{}]"]=$R[44]=$R[1]();_$HY.r["00000002000000000000250"]=$R[45]=$R[1]();$R[39]($R[43],$R[3]);$R[39]($R[45],$R[3]);$R[39]($R[40],$R[46]={id:"15904a58-2eaf-4462-a90e-0f50448ee596",status:"published",MainImage:"6cb6d108-4fa4-43f8-a0d7-b37a48797e52",Title:"«Батьки щодня ідуть на ризик заради освіти» — лист від учительки з Бердянська",Slug:"lyst-vid-vchytelky-z-berdianska",MainContent:"\x3Cp>\x3C!-- wp:paragraph -->\x3C/p>\n\x3Cp>\x3Cstrong>Українці, які опинилися в окупації, змушені адаптуватися до нових реалій життя, поки чекають деокупації. Зовсім інші умови життя, роботи та навчання змінюють цінності та переконання. \x3C/strong>\x3Cstrong>Наприклад, у Бердянську, поки одні вчителі очолюють окупаційні заклади освіти, Олена (ім’я змінене в цілях безпеки) продовжує навчати дітей в українській онлайн-школі. \x3C/strong> \x3Cstrong>Як це — бути вчителем в окупації — розповіла Олена для «Почутих»\x3C/strong>. \x3Cstrong>Далі — з її вуст.\x3C/strong>\x3C/p>\n\x3Ch3>\x3Cstrong>«Діти радіють кожній можливості відвідати урок»\x3C/strong>\x3C/h3>\n\x3Cp>\x3C!-- /wp:paragraph -->\x3C!-- wp:paragraph -->\x3C/p>\n\x3Cp>Щодня виконуючи свою роботу, бо мені потрібно годувати дітей, я йду на компроміс із власною совістю. У вересні 2022 року я стала класною керівницею в новій українській школі. Зібрати дітей було дуже важко, все наше спілкування проходило в режимі онлайн. Більшість батьків, із якими я змогла зв'язатися, прийняли рішення, що їхні діти, попри всі небезпеки, відвідуватимуть дистанційну українську школу.\x3C/p>\n\x3Cp>Навіть ті діти, які перебувають за кордоном, теж записалися. Так у мене набрався великий клас. Більшість із них — мої маленькі герої — діти з окупованого міста. Вони не скаржаться, що «ой, знову в школу», вони радіють кожній можливості відвідати урок. Тут цінності змінюються.\x3C/p>\n\x3Ch3>\x3Cstrong>«Батьки знають ціну знань»\x3C/strong>\x3C/h3>\n\x3Cp>\x3C!-- /wp:paragraph -->\x3C!-- wp:paragraph -->\x3C/p>\n\x3Cp>Росіяни всілякими способами намагаються набирати дітей у свої школи. Зараз багато колаборантів допомагають збирати так звані «досьє» на батьків, дітей; матеріально заохочують батьків, щоб тільки «в русскую, в родную». Батьки щодня йдуть на ризик задля освіти дітей, вони знають ціну знань. Бо ці знання колись вбережуть майбутні покоління від неправильного вибору сторони, на яку пристати.\x3C/p>\n\x3Cp>Ще у вересні 2023 року батькам пропонували, якщо я не помиляюся, 10 тисяч рублів за те, щоб вони просто записали й привести свою дитину 1 вересня до школи. Деякі вчителі протестували проти роботи в російській школі, батьки теж.\x3C/p>\n\x3Cp>Але після початку навчального року з'явилися масові повідомлення та чутки, що починають вбивати наших дітей. Я щодня боюсь отримати повідомлення, що це хтось із моїх учнів, хтось із моїх дітей.\x3C/p>\n\x3Cp>\x3C!-- /wp:paragraph -->\x3C!-- wp:paragraph -->\x3C/p>\n\x3Ch3>\x3Cstrong>«\x3C/strong>\x3Cstrong>Я тут нікому не вірю, тільки дітям та собі\x3C/strong>\x3Cstrong>»\x3C/strong>\x3C/h3>\n\x3Cp>Я навіть не довіряю сусідам, із якими мала спільний побут. Я тут нікому не вірю, тільки дітям і собі\x3Cstrong>. \x3C/strong>Син моєї родички відвідує дві школи одночасно, бо його батьків знайшли та змусили записатись у старшу російську школу. Ви б тільки знали й бачили, які діти пригнічені і які водночас сильні, бо не опускають рук, перебуваючи понад рік у таких умовах.\x3C/p>\n\x3Cp>Я чекаю вже того дня, коли знову повернусь у свою рідну школу і 1 вересня заграє гімн України. Я чекаю і боюсь цього дня, бо знаю, скільки жаху ще попереду. Головне, щоб ці страшні речі не бачили діти.\x3C/p>\n\x3Cp>\x3C!-- /wp:paragraph -->\x3C!-- wp:paragraph -->\x3C/p>",DateCreated:"2024-12-16T11:01:13",PublishingDate:null,IsInFooter:null,footerPrimarySourceArticlesSort:null,SEO:"bd6eb471-c19a-44df-a667-fce99b76557c",ViewCount:3001,Author:$R[47]={first_name:"Анна",last_name:"Завірюха",email:"zaviriukha744@gmail.com",TelegramTag:null,PhoneNumber:null,avatar:"96b0eed3-3a2e-40f7-a5c1-0a96c4322a99",title:"журналістка",description:null,id:"ee6c2212-bc03-478d-b01a-f48b7a3086a9"},Project:$R[48]={id:"9badb393-87bd-4318-893e-777d7afd0e66",Name:"(Не) втрачений дім",Articles:$R[49]=["11f7f788-e57c-49fd-8f4c-6e7721d83c45","15904a58-2eaf-4462-a90e-0f50448ee596","2161d204-1bc3-4b26-bae0-b0fbad149baf","7fc035fd-f9ac-4fe2-b161-143aed71fb15","8973218c-6212-4f9f-a5cc-b91831397aff","9148be26-593c-4230-a4bc-1300b48ff158","b3aa3c35-f628-4b0f-8570-b8cce8b8ce1b","c66c2179-5390-46c5-9e2c-76da8e6224b6","f81cef2b-cc11-48bf-b849-3b98775943ea","fa501ca6-169c-4b55-8cc5-5172dfd837f6"]}});_$HY.r["latest_primary_source_article[{\"excludeId\":\"15904a58-2eaf-4462-a90e-0f50448ee596\"}]"]=$R[50]=$R[1]();