Жителька Таврійська на Херсонщині зустріла окупантів у перший день великої війни: 24 лютого 2022 року місто опинилося в лаптях озброєних росіян. Про колони танків, брак хліба, та окупацію Каховської ГЕС — читайте з перших уст далі.
Ми прокинулись від вибухів приблизно о п’ятій ранку. Ми з Таврійська, це між Новою Каховкою і Каховкою, тому вибухи ми почули з однієї і з іншої сторони. Ще вибухи. Паніка, істерика. Колони машин уже виїжджали, на заправках — черги.
В одинадцятій годині дня ми дізнались, що на нашій Каховській ГЕС рашисти повісили свою ганчірку. Люди на роботу прийшли, не розуміючи, що до чого. На ГЕС росіяни заїхали, дівчат відпустили, а чоловіків — ні. Тоді траса, що з Криму, просто гуділа: пішли колони танків, БТРів. Ті тварі, як мухи навозні, обліпили ту техніку і їхали, посміхаючись. Зброя була у всіх напоготові, і гелікоптери так низько літали, що здавалось, що залетять просто у вікно. Скрізь блокпости, обшуки, вибухи і вибухи. Ми думали, що це ненадовго.
Головних інженерів чула, що возили додому під конвоєм помитися і переодягнутись. Телефон вони не могли мати, тому я не знаю особисто їхню подальшу долю.
Основним “квестом” було дістати їжу. Два місяці працювали тільки деякі магазини. Ти приходиш, займаєш чергу, на руці пишеш номер свій. Продуктів було мало, тому продавали по кілограму на сім’ю, в АТБ не пропускали вже наші машини.
Вставати треба було рано і йти. Хліба спочатку возили небагато, бо дріжджі економили, тому черга була. Хліб привозили в певний час. Виходила дівчинка, рахувала людей. 100 хлібин, наприклад, привезли, от 100 людей і залишалось. Купили хліба і сушили сухарі. Особливо важко було дістати жіночі прокладки.
Фото: Google карти